Автомобілі ЧКТКТ

Гальмівні системи




ЛЕКЦІЯ  № 36-38 (6 год.) 

 

ТЕМА:  Гальмова система 

МЕТА:  

навчальна: вивчити загальну будову  гальмових систем

розвиваюча:  розширити знаня матеріалу для різних моделей автомобілів

виховна: виховати повагу та розуміння важливості знань вивченого матеріалу  

 

ОБЛАДНАННЯ: схеми, плакати, макети

 

ПЛАН

1 Призначення гальмової системи автомобіля

2 Колісні гальмові механізми

3 Пневматичні та гідравлічні приводи гальм

4 Стоянкова гальмова система

5 Антиблокуюча система гальм

6 Додаткові гальма

 

 

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

 

1 Призначення гальмової системи автомобіля

Експлуатація будь-якого автомобіля допускається в тому випадку, якщо він має справну гальмівну систему. Гальмівна система необхідна на автомобілі для зниження його швидкості, зупинки й утримування на місці.

 Гальмівна сила виникає між колесом і дорогою у напрямку, що перешкоджає обертанню колеса. Максимальне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей механізму, що створює силу гальмування, від навантаження, що припадає на колесо, і від коефіцієнта зчеплення з дорогою. При рівності всіх умов, що визначають силу гальмування, ефективність гальмової системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів, які виробляють гальмування автомобіля.

 На сучасних автомобілях з метою забезпечення безпеки руху встановлюють кілька гальмових систем, що виконують різне призначення. За цією ознакою гальмівні системи поділяють на:

 робочу,

 запасну,

 стояночную,

 допоміжну.

Робоча гальмівна система використовується в усіх режимах руху автомобіля для зниження його швидкості до повної зупинки. Вона приводиться в дію зусиллям ноги водія, що додається до педалі ножного гальма.

Ефективність дії робочої гальмової системи найбільша порівняно з іншими типами гальмових систем.

Запасна гальмова система призначена для зупинки автомобіля в разі відмови робочої гальмової системи. Вона робить менший гальмує дію на автомобіль, ніж робоча система. Функції запасної системи може виконувати найчастіше справна частина робочої гальмової системи або повністю стоянкова система.

Гальмівна система служить для утримування зупиненого автомобіля на місці, щоб виключити його мимовільне рушання (наприклад, на ухилі).

Допоміжна гальмівна система використовується у вигляді гальма-уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ, КрАЗ, КамАЗ) з метою зниження навантаження при тривалому гальмуванні на робочу гальмівну систему, наприклад на довгому спуску в гірській або горбистій місцевості.

Будова гальмівної системи.

 У загальному вигляді гальмівна система складається з гальмових механізмів та їх приводу. Гальмові механізми під час роботи системи перешкоджають обертанню коліс, внаслідок чого між колесами і дорогою виникає гальмівна сила, що зупиняє автомобіль. Гальмові механізми 2 розміщуються безпосередньо на передніх і задніх колесах автомобіля.

Гальмівний привід передає зусилля від ноги водія на гальмові механізми. Він складається з головного гальмового циліндра 5 з педаллю 4 гальма, гідровакуумного підсилювача 1 і з'єднують їх трубопроводів 3, заповнених рідиною.

 

Рисунок 6.1 – 

Працює гальмова система так.Схема гальмівної системи автомобіля

 При натисканні на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи по трубках до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля в опір обертанню коліс, і настає гальмування. Якщо педаль гальма відпустити, рідина перетече назад до головного гальмового циліндра і колеса розгальмовуються. Гідровакуумного підсилювач 1 полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

Схема гальмівної системи

 Для підвищення надійності гальмових систем автомобілів у приводі застосовують різні пристрої, що дозволяють зберегти її працездатність при часткову відмову гальмівної системи. Так, на автомобілі ГАЗ-24 «Волга» для цього застосовують роздільник, який автоматично відключає при гальмуванні несправну частину гальмового привода в момент виникнення відмови.

 Розглянутий принцип дії гальмової системи дозволяє уявити взаємодію основних елементів гальмівної системи, що має гідравлічний привід. Якщо в приводі гальмової системи використовується стиснене повітря, то такий привід називається пневматичним, якщо жорсткі тяги або металеві троси - механічним. Дія зазначених приводів має суттєві відмінності від гідроприводу і розглядається нижче.

 

2 Колісні гальмові механізми

Основні типи колісних гальмівних механізмів

 У гальмових системах автомобілів найбільш поширені фрикційні гальмові механізми, принцип дії яких заснований на силах тертя обертових деталей про невращающіхся. За формою обертової деталі колісні гальмові механізми поділяють на барабанні та дискові.

 

Рисунок 6.2 – Колісні гальмівні механізми

 

Барабанний 

гальмівний механізм з гідравлічним приводом(рис. а) складається з двох колодок 2 з фрикційними


 Розглянута конструкція барабанного гальма сприяє нерівномірному зносу передньої і задньої по ходу руху колодок. Це відбувається внаслідок того, що при русі вперед у момент гальмування передня колодка працює проти обертання колеса і притискається до барабана з більшою силою, ніж задня. Тому, щоб зрівняти знос передньої і задньої колодок, довжину передньої накладки роблять більше, ніж задньої, або рекомендують міняти місцями колодки через певний строк. накладками, встановлених на опорному диску 3. Нижні кінці колодок закріплено шарнірно на опорах 5, а верхні через сталеві сухарі впираються в поршні розтискного колісного циліндра 1. Стяжна пружина 6 притискає колодки до поршнів циліндра 1, забезпечуючи зазор між колодками та гальмовим барабаном 4 в неробочому положенні гальма. При надходженні рідини з приводу в колісний циліндр 1 його поршні розходяться й розсувають колодки до стикання з гальмовим барабаном, який обертається разом із маточиною колеса. Виникаюча сила тертя колодок про барабан викликає загальмування колеса. Після припинення тиску рідини на поршні колісного циліндра стяжна пружини 11 повертає колодки у вихідне положення і гальмування припиняється.

 В іншій конструкції барабанного механізму опори колодок розміщують на протилежних сторонах гальмового диска й привод кожної колодки виконують від окремого гідроциліндра. Цим досягається більший гальмівний момент і рівномірність зношування колодок на кожному колесі, обладнаному за такою схемою.нний гальмівний механізм

Барабанний гальмівний механізм з пневматичним приводом (рис. б) відрізняється від механізму з гідравлічним приводом конструкцією розтискного пристрою колодок. У ньому використовується для розведення колодок розтискний кулак 7, що приводиться в рух важелем 8, посадженим на вісь розтискного кулака. Важіль відхиляється зусиллям, що виникає у пневматичній гальмовій камері 9, яка працює від тиску стисненого повітря. Повернення колодок у вихідне положення при оттормажіваніі відбувається під дією стяжний пружини 11. Нижні кінці колодок закріплено на ексцентрикових пальцях 10, які забезпечують регулювання зазору між нижніми частинами колодок та барабаном. Верхні частини колодок підводяться до барабана при регулюванні зазора за допомогою черв'ячного механізму.

 

 

 

Колісний дисковий гальмовий механізм:

 а - у зборі, б - розріз по о

 1 - гальмівний диск, 2 - шланги, 3 - поворотний важіль, 4 - стійка передньої підвіски,сі колісних гальмівних циліндрів; 5 - брудозахисні диск, 6 - клапан випуску повітря, 7 - шпилька кріплення колодок, 8, 9 - половини скоби, 10 - гальмівна колодка, 11 - канал підведення рідини, 12 - поршень малий, 13 - поршень великий

Колісний дисковий гальмовий механізм з гідроприводом складається з гальмового диска 1, закріпленого на маточині колеса. Гальмівний диск обертається між половинками 8 і 9 скоби, прикріпленої до стійки 4 передньої підвіски. У кожній половині скоби виточені колісні циліндри з великим 13 і малим 12 поршнями.

 При натисканні на гальмівну педаль рідина з головного гальмового циліндра перетікає по шлангах 2 в порожнини колісних циліндрів і передає тиск на поршні, які, переміщуючись з двох боків, притискають гальмівні колодки 10 до диска 1, завдяки чому й відбувається гальмування.

 Відпускання педалі викликає падіння тиску рідини в приводі, поршні 13 і 12 під дією пружності ущільнювальних манжет і осьового биття диска відходять від нього, і гальмування припиняється.

Переваги барабанних гальм:

 низька вартість, простота виробництва;

 мають ефект механічного самопідсиленія. Завдяки тому, що нижні частини колодок пов'язані один з одним, тертя об барабан передньої колодки посилює притиснення до нього задньої колодки. Цей ефект сприяє багаторазового збільшення гальмівного зусилля, що передається водієм, і швидко підвищує гальмує дію при посиленні тиску на педаль.

Переваги дискових гальм:

 при підвищенні температури характеристики дискових гальм досить стабільні, тоді як у барабанних знижується ефективність

 температурна стійкість дисків вище, зокрема, через те, що вони краще охолоджуються більш висока ефективність гальмування дозволяє зменшити гальмівний шлях менші вагу і розміри

 підвищується чутливість гальм

 час спрацьовування зменшується

 зношені колодки просто замінити, на барабанних доводиться робити зусилля на підгонку колодок щоб одягнути барабани

 близько 70% кінетичної енергії автомобіля гаситься передніми гальмами, задні дискові гальма дозволяють знизити навантаження на передні диски

 температурні розширення не впливають на якість прилягання гальмівних поверхонь.

 

 

3 Пневматичні та гідравлічні приводи гальм

Гальмова система працює так. У момент натискання на педаль гальма поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то, перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля на опір обертанню коліс, і відбувається гальмування. Гідровакумний підсилювач  полегшує керування гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається на гальмові механізми коліс.

Головний гальмовий циліндр ( рисунок 6.4) приводиться в дію від гальмової

 

Рисунок 6.4 – Головний гальмовий циліндр

педалі, встановленої на кронштейні кузова. Корпус 2 головного циліндра виконано як одно ціле з резервуаром для гальмов


Внутрішня порожнина циліндра сполучається з резервуаром компенсаційним 4 та перепускним 3 отворами. В кришці резервуара зроблено нарізний отвір для заливання рідини, який закривається пробкою 5.ої рідини. Всередині циліндра є алюмінієвий поршень 10 з ущільнювальним гумовим кільцем. Поршень може переміщатися під дією штовхана 1, шарнірно з'єднаного з педаллю. Днище поршня впирається через сталеву шайбу в ущільнювальну манжету 9, що притискається пружиною 8. Ця пружина притискає до гнізда впускний клапан 7, усередині якого розміщено нагнітальний клапан 6.

Після натискання на гальмову педаль поршень із манжетою під дією штовхана переміщується й закриває отвір 4, внаслідок чого тиск рідини в циліндрі збільшується, відкривається нагнітальний клапан 6 і рідина надходить до гальмових механізмів. Якщо відпустити педаль, то тиск рідини в приводі зникає й вона перетече назад в циліндр. При цьому надлишок рідини крізь компенсаційний отвір 4 повернеться в резервуар. Водночас пружина 8, діючи на клапан 7, підтримуватиме в системі привода невеликий надлишковий тиск після повного відпускання педалі.

У разі різкого відпускання педалі поршень 10 відходить у крайнє положення швидше, ніж переміщується манжета 9, і рідина починає заповнювати порожнину циліндра, що звільняється. Водночас у порожнині виникає розрідження, для усунення якого в днищі поршня зроблено отвори, що сполучають робочу порожнину циліндра з внутрішньою порожниною поршня. Крізь них рідина перетікає в зону розрідження, завдяки чому усувається небажане підсмоктування повітря в циліндр. При дальшому переміщенні манжети рідина витісняється у внутрішню порожнину поршня й далі через перепускний отвір 3 у резервуар.

Для підсилення зусилля від гальмової педалі в гідравлічних приводах застосовуються вакуумні або гідровакуумні підсилювачі які створюють додаткове зусилля на колісних гальмових механізмах за рахунок розрідження, що виникає у впускному трубопроводі двигуна під час його роботи, завдяки чому створюється додатковий тиск рідини в системі гідропривода гальм.

 

 

Рисунок 6.5 – Гідровакуумний підсилювач гальм

1 – конічна  пружина; 2 — діафрагма; 3, 4 — відповідно вакуумний і атмосферний клапани; 5 — фільтр; 6 - корпус; 7 — клапан; 8, 9 — поршні; 10 - шток;  11              — циліндр; 12 — роздільник; 13 — головний гальмовий циліндр;  14 — впускний трубопровід; 15 — камера; 16 — діафрагма 

Гальмова система з пневматичним приводом гальм застосовується на великовантажних автомобілях і великих автобусах. Гальмове зусилля в пневматичному приводі створюється повітрям, тому під час гальмування водій прикладає до гальмової педалі невелике зусилля, що керує лише подачею стисненого повітря до гальмових колісних механізмів. Пневматичні приводи гальм, для підвищення їх надійності, мають двоконтурну або багато контурну схему. Сутність двоконтурної схеми пневматичного привода полягає в тому, що всі прилади привода з’єднані в дві незалежні вітки для передніх і задніх коліс.

Найпростіший пневматичний привід гальм (рисунок 1) автомобіля ЗіЛ- 130 випуску до 1984 року складається з компресора 1, манометра 2, балонів 3, задніх і передніх гальмових камер 4,9 сполучної головки 5, роз’єднювального крану 6, трубопроводів 7, гальмового крану 8.

Коли двигун працює, повітря, надходить у компресор крізь повітряний фільтр, стискається й спрямовується в балони, де перебуває під тиском. Тиск повітря регулюється регулятором тиску, який розміщується в компресорі й забезпечує його роботу вхолосту при досягненні заданого рівня тиску. Якщо водій гальмує, натискаючи на гальмову педаль, то цим він діє на гальмовий кран, який відкриває надходження повітря з балонів у гальмові камери колісних гальм.

Компресор двохциліндровій, поршневий, приводиться в дію від шківа вентилятора клинопасовою передачею й складається з картера, блока циліндрів, головки, в якій розміщено нагнітальні  і випускні клапани. Олива до тертьових поверхонь деталей компресора надходить трубопроводом  від системи мащення двигуна. Охолоджується компресор рідиною з системи охолодження двигуна.

Гальмові камери приводять у дію гальмові механізми коліс, передаючи тиск стисненого повітря на вали розтискних кулаків, які розсуваючи колодки, здійснюють гальмування. Гальмова камера передніх коліс (рисунок 4) складається з кришки 1 і корпусу 3, між якими затиснута гумотканева діафрагма 2. Стиснене повітря надходить під діафрагму переміщує її, давлячи при цьому на шток 4, стискає пружину, і переміщує важіль 5 який повертає вісь 7 розтискного кулака. При цьому гальмівні колодки загальмовують колеса автомобіля.

Рисунок 6.6 – Гальмова камера

Гальмування задніх коліс здійснює гальмова камера з енергоакумулятором (рисунок 5).

Якщо гальмування немає, стиснене повітря постійно підводиться в порожнину циліндра під поршень 8, і в результаті він займає верхнє положення, повністю стискаючи пружину 9.

Під час гальмування робочим гальмом повітря крізь інший вивід надходить у над діафрагмову порожнину, й діафрагма 3 через диск 4 діє на шток 1, спричиняючи гальмування. При розгальмовуванні повітря виходить з порожнини над діафрагмою, й вона повертається у вихідне положення за допомогою поворотної пружини.

У разі вмикання стоянкового гальма повітря випускається з порожнини під поршнем 8. Силова пружина 9 енергоакумулятора рухається вниз і переміщує штовхач 12, який через підп’ятник 13 діє на діафрагму і шток гальмової камери, спричиняючи загальмовування автомобіля.

Вимкнути стоянкове гальмо можна подаванням повітря в циліндр енергоакумулятора або викручування гвинта 10, коли немає стисненого повітря.

 Рисунок 6.7 – Гальмова камера з енергоакумулятором:

1 – шток; 2 – корпус камери; 3 – діафрагма; 4 – диск; 5 – фланець циліндра; 6 – підп’ятник штовхача; 7 – циліндр; 8 – поршень з манжетою; 9 – пружина енергоакумулятора; 10 – гвинт; 12 – штовхач; 13 – упорний підп’ятник.

 

 

4 Стоянкова гальмова система

Конструктивне виконання стоянкової гальмової системи на авто­мобілі залежить від розташування гальмових механізмів та їхнього привода. На більшості вантажних автомобілів стоянкове гальмо роз­міщують у вузлах трансмісії, тому воно називається трансмісійним. На сучасних вантажних автомобілях із пневмоприводом гальмової системи широко застосовується стоянкове гальмо, в якому викорис­тано гальмові камери з енергоакумуляторами.

Це дає змогу відмовитися від окремих механізмів, які виконують функції тільки стоянкового гальма, й використати для цього механіз­ми робочого гальма.

На легкових автомобілях стоянкове гальмо також є частиною ро­бочого гальма й діє на задні колеса. Привод стоянкової гальмової си­стеми, як правило, механічний, що складається з важелів, тяг або тросів.

У стоянковій гальмовій системі автомобіля ЗИЛ-130 випуску до 1984 р. застосовано гальмовий механізм барабанного ти­пу, що діє на трансмісію й має механічний привод. Гальмовий меха­нізм змонтовано на задній стінці картера коробки передач. Опорну вісь колодок закріплено в кронштейні, який водночас править за кришку підшипника веденого вала коробки передач і корпус редук­тора спідометра. В середній частині колодки спираються на виступи кронштейна й утримуються від осьового зміщення шайбами на бол­тах і втулках. Розтискаються колодки кулаком 3, а стягуються пру­жинами б. На валу розтискного кулака встановлено регулювальний важіль 2, що має форму сектора з отворами для регулювання, в один з яких вставлено тягу <? з нарізною вилкою. Вилку шарнірно з'єднано з важелем /, який може фіксуватися в затягнутому положенні стопор­ним механізмом у зуб'ях сектора 9. Гальмовий барабан 5 із фланцем для кріплення карданної передачі насаджено на шліцьовий кінець веденого вала коробки передач і закріплено гайкою. Опорний диск 4 гальма, прикріплений до кронштейна, захищає гальмо від бруду.

 

Для гальмування стоянковим гальмом водій переміщує важіль 1 і тягою 8 повертає важіль 2

 

 

Рисунок 6.8 – Конструкція  стоянкової гальмової системи автомобіля ЗИЛ-130

1 - важіль з рукояткою; 2 - регулювальний важіль; 3 - кулак; 4 - опорний диск; 5 - гальмовий барабан; 6 - пружина; 7 - колодки; 8 - тяга; 9 - сектор

 

Внаслідок цього розтискний кулак також повертається й розводить колодки 7, притискаючи їх до барабана. Таким чином здійснюється гальмування. Для розгальмовування стопорний механізм звільняється рукояткою, що є на важелі, й важіль відхиляється у вихідне положення.               

Стоянкова гальмова система автомобіля ГАЗ-24 «Волга» діє на гальмові механізми 6 задніх коліс. Вона приводиться в дію від рукоятки 1, розташованої праворуч від рульової колонки під панел­лю приладів. Під час гальмування зусилля від рукоятки 1 передається через трос 2 на важіль 3 й далі через регулювальну тягу 4 на вирівню­вач 5.

Вирівнювач зв'язаний тросом із важелем гальмового механізму, який, діючи через розтискний стержень на колодки, притискає їх до гальмового барабана під час гальмування. Фіксація стоянкової галь­мової системи в увімкненому стані забезпечується стопорним меха­нізмом, розташованим у кронштейні кріплення рукоятки ручного гальма.

 

 

Рисунок 6.9 – Стоянкова гальмова система автомобіля ГАЗ-24

 

 

5 Антиблокуюча система гальм


Плавно натискаючи на педаль гальма, ми сповільнюємо рух автомобіля до повної його зупинки. Однак, буває, що потрібно зупинитися миттєво, ми різко тиснемо на педаль, ось тоді і виникає небезпека "юза", тобто ковзання заблокованих коліс по слизькій дорозі, при якому автомобіль не слухається повороту керма. В автошколах інструктор з водіння вчить: на мокрому асфальті ефективніше гасити швидкість "поштовхами", швидко натискаючи і відпускаючи педаль гальма, відчуваючи при цьому кордон ковзання і намагаючись не перейти її. Скажіть, хто в хвилину небезпеки згадає подібні настанови? Статистика невблаганна – 10% аварій відбувається через те, що заблоковані передні колеса на льоду, снігу і мокрому асфальті не можуть змінити напрямки руху автомобіля. Що робити? Люди придумали антиблокувальну систему (ABS), тобто ряд пристроїв, які при гальмуванні автомобіля, незалежно від дій водія, запобігають блокуванню коліс. Таким чином, автомобіль з ABS на слизькій поверхні дороги при необхідності в екстреній зупинці не тільки не "проскочить" з невращающейся колесами вперед, не тільки не втратить управління (іноді від цього залежить життя пішоходів), але і, можливо, не вилетить з проїжджої частини з усіма витікаючими з цього наслідками

Помічено, що максимальне зчеплення колеса з поверхнею дороги (будь це сухий або мокрий асфальт, мокра бруківка або укочений сніг) досягається при деякому, а точніше 15-30 процентному відносному його прослизанні. Саме це прослизання і є тим єдино допустимим і бажаним, яке забезпечується настроюванням елементів системи. Що ж це за елементи? По-перше, зауважимо, що ABS працює, створюючи імпульси тиску гальмівної рідини, які передаються колесам. Тобто настанови інструктора виконує за людину електроніка і виконавчі механізми, роблячи це найбільш оптимальним чином. Всі існуючі на автомобілях ABS включають в себе три головні складові: датчики, встановлені на колесах та реєструючі швидкість їх обертання, електронний блок обробки даних і модулятор або навіть блок модуляторів, який і змінює циклічно тиск в гальмівній магістралі.

Датчики 

Уявіть собі, що на маточині колеса закріплений зубчастий вінець. Датчик нерухомо кріпиться над торцем вінця. Він складається з магнітного сердечника, розташованого всередині котушки. При обертанні зубчастого вінця в котушці індукується електричний струм, частота якого прямо пропорційна кутовій швидкості обертання колеса. Отримана таким чином від датчика інформація передається по проводу електронного блоку управління.

Електронний блок управління 

Одержуючи інформацію, що називається "з коліс", блок управління відслідковує моменти їх блокування. А оскільки блокування відбувається від надлишку тиску гальмівної рідини в магістралі, що підводить її до колеса, "мозок" виробляє команду: "знизити тиск!"

Модулятори 

Виконують цю команду модулятори, що містять, як правило, два електромагнітних клапана. Перший перекриває доступ рідини в магістраль, що йде від головного циліндра до колеса, другий – при надлишковому тиску відкриває шлях гальмівної рідини в резервуар гідроакумулятора.

У найдорожчих, а значить, і найефективніших системах кожне колесо має індивідуальне регулювання тиску гальмівної рідини. Природно, що кількість датчиків кутової швидкості, модуляторів тиску і каналів управління в цьому випадку дорівнює числу коліс. Дешеві обходяться ABS з двома датчиками на задніх колесах, одним загальним модулятором і одним каналом управління. Найбільше застосування отримала система з чотирма датчиками, але з двома модуляторами (по одному на вісь) і двома каналами управління. Нарешті, випускають трьохканальну систему, з чотирма датчиками кутової швидкості. Три модулятора цієї системи обслуговують три канали, виробляючи індивідуальне регулювання тиску гальмівної рідини в магістралях передніх коліс окремо і обох задніх коліс.

 

 

6 Додаткові гальма

Гідравлічний гальмо-сповільнювач являє собою звичайну гідромуфту, одне з коліс якій закріплено нерухомо, а інше встановлено на валу трансмісії (коробкою передач) і обертається разом з валом. Гальмівний момент гідравлічного гальма-сповільнювача залежить від швидкості обертання робочого колеса та кількості рідини, що подається. Гідравлічні гальма-сповільнювачі мають велику масу і малоефективні при невеликих швидкостях руху автомобіля

Електричний гальмо-сповільнювач зазвичай розташовують за коробкою передач. Він являє собою масивний сталевий диск, закріплений на валу трансмісії і обертається з валом щодо нерухомих електромагнітів. Гальмування автомобіля відбувається за рахунок роботи, яка витрачається на подолання магнітного взаємодії між диском і електромагнітами. Електричні гальма-сповільнювачі високоефективні і забезпечують плавність гальмування автомобіля. Однак вони мають велику масу, дорогі у виготовленні і витрачає додаткову енергію акумуляторних батарей.

Компресорний гальмо-сповільнювач являє собою моторний гальмо, що використовує протитиск на випуску при роботі двигуна на компресорному режимі. Механізм моторного гальма ) встановлюють приймальної труби глушника.

У корпусі механізму на валу  закріплені заслінка  і приводний важіль. Для створення протитиску при гальмуванні автомобіля приймальна труба глушника перекривається заслінкою. Одночасно з цим припиняється подача палива в циліндри двигуна, і двигун працює як компресор. В результаті гальмівний момент двигуна зростає майже в два рази в порівнянні з моментом при звичайному гальмуванні двигуном. Компрес сорный гальмо-сповільнювач простий за конструкцією і не вимагає великих  витрат. Однак він малоефективний 

 

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ:

 

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1 Вивчити й конспектувати необхідний матеріал з  [3] c.417-466,  [7] c.314-341, [9] c.250-278

 

ВИКЛАДАЧ – Колот П.Д.



Создан 28 мар 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником