Автомобілі ЧКТКТ

 

підвіска

Будова



 

ТЕМА:  Підвіска 

МЕТА:  

навчальна: вивчити загальну будову  підвіски автомобіля

розвиваюча:  розширити знаня матеріалу для різних моделей автомобілів

виховна: виховати повагу та розуміння важливості знань вивченого матеріалу  

 

ОБЛАДНАННЯ: схеми, плакати, макети

 

ПЛАН

 

1 Загальна будова та принцип роботи підвіски

2 Залежна і незалежна підвіски, недоліки і переваги

 

 

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

 

1 Загальна будова та принцип роботи підвіски

Підвіска автомобіля забезпечує пружний зв'язок рами або кузова з мостами й колесами, пом'якшує удари, що сприймаються ними, а також поштовхи під час їзди по нерівностях дороги. Пружні властивості підвіски зумовлені застосуванням пружного елемента. Робота підвіски грунтується на перетворенні енергії удару в разі наізду коле­са на нерівність дороги в переміщення пружного елемента підвіски, внаслідок чого сила удару, що передається на кузов, зменшується й підвищується плавність ходу автомобіля.

За характером взаємодії коліс і кузова під час руху автомобіля всі підвіски поділяють на:

• залежні;

• незалежні.

Залежна підвіска (рис. 4.3 а) забезпечує жорсткий зв'язок між лівим і правим колесом, у результаті чого переміщення одного з них у поперечній площині передається іншому й спричинює нахил кузова.

Незалежна підвіска (рис.4.3 б) характеризується відсутністю жорсткого зв'язку між колесами одного моста. Кожне колесо підвішено до кузова незалежно від іншого колеса. В результаті при наїзді одним колесом на нерівності дороги коливання його не передаються іншому колесу, зменшується нахил кузова й підвищується в цілому стійкість автомобіля під час руху.

Підвіска автомобіля складається з таких пристроїв:

-           пружного елемента;

-           напрямного пристрою;

-           гасильного елемента.

Як пружний елемент у підвісках використовують металеві листові ресори, циліндричні пружини, торсіони (стержні, що працюють на скручування). Неметалеві пружні елементи забезпечують пружні властивості підвіски за рахунок пружності гуми, стисненого повітря або рідини; вони менш поширені, ніж металеві. Іноді в під­вісках застосовують комбтовані пружні елементи, які складаються з металевих і неметалевих елементів.

 

Рисунок 4.3 – Схеми  підвісок автомобілів:

а – залежна; б - незалежна

 

Напрямний  пристрій підвіски передає штовхальні, гальмівні й бокові зусилля від коліс на раму або корпус автомобіля. В разі пружинної підвіски за напрямний пристрій правлять важелі й штан­ги підвіски. В ресорній підвісці сама листова ресора передає поздовжні й бокові зусилля, завдяки чому конструкція підвіски спрощується.

Гасильний елемент підвіски призначається для гасіння коливань кузова й коліс у разі наїзду на перешкоди й називається амор­тизатором. На автомобілях застосовують рідинні амортизатори. Принцип їхньої дії полягає в перетворенні енергії коливань унаслідок рідинного тертя на теплову енергію з наступним її розсіюванням  додатковими ресорами, встановленими на основних ресорах у верхній частині.

 

2 Залежна і незалежна підвіски, недоліки і переваги 

Ресора передньої підвіски автомобіля ГАЗ складається з пакета пружних сталевих штаб (листів) різної довжини, стягнутих хомутами й прикріплених до балки переднього моста двома стрем'янками. До лонжерона рами кінці здвоєного корінного лис­та  ресори прикріплено за допомогою переднього  і заднього  кронштейнів. Усередині кронштейнів затиснуто гумові подушки, які охоплюють кінці ресор. Передній кінець ресори має торцеве потовщення в передньому кронштейні, а задній кінець її в разі прогинання може переміщуватися в поздовжньому напрямі в гумовій подушці кронштейна. Цим забезпечується вертикальний хід підвіски.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.4  Передня незалежна підвіска автомобля ГАЗ-24 «Волга»:

1 — поперечна балка; 2 — амортизатор; 3 — верхній важель; 4 — буфери стискання; 5 — стояк; 6 — шворінь; 7 — поворотна цапфа; 8 — нижні важелі; 9 — спіральна циліндрична пружина; 10 — стабілізатор

 

Ресора задньої підвіски автомобіля ЗИЛ-130  також кріпиться до лонжерона рами за допомогою переднього й зад­нього кронштейнів. Проте з'єднання кінців ресори з кронштейнами виконано інакше, ніж на автомобілі ГАЗ-53А. Передній кінець ресо­ри болтом і стрем'янкою з'єднано зі знімним вушком, яке за допо­могою пальця 5 прикріплено до переднього кронштейна. Таким чи­ном забезпечується шарнірне з'єднання ресори з рамою, потрібне для передавання поздовжніх зусиль. У разі прогинання ресори її зад­ній кінець може вільно переміщуватися в поздовжньому напрямі між опорними сухарями  і втулками в кронштейні.

На верхню частину основної ресори за допомогою двох стрем'янок  закріплено додаткову ресору, кінці якої розміщено біля опорних кронштейнів. У навантаженому стані кінці додаткової ресори впираються в опорні кронштейни, й вона сприймає навантаження разом з основною ресорою (без навантаження додаткові ресори не працюють).

На легкових автомобілях з ресорною підвіскою додаткові ресори практично не застосовують.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.5  Залежні підвіски:

а передня автомобіля ГАЗ-53А; б задня автомобіля ЗИЛ-130;        1, 3 — відповідно передній та задній кронштейни; 2лист ресори; 4знімне вушко; 5 — палець; 6 стрем'янки;

7 — додаткова ресора; 8 — сухарі

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.6 – Двохважільна підвіска

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 4.7 – Підвіска типу МакФерсон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКЛАДАЧ – Колот П.Д.



Создан 10 ноя 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником